Про насІсторія журналуБлагодійний фондПроектиГалереяКонтакт
Не втратити позицій
Неділя, 24 лютого 2013 20:21 Світ довкола нас Автор Микола ГРИБОК   

Українські бджолярі на світовому Конгресі Апімондії у ФранціїСтан українського бджільництва у європейському контексті

Іноземці, які приїжджають в Україну, дивуються, чому на найбільших у Європі землях в злиденному стані перебуває селянство. У той же час вулицями великих міст України їздить більше дорогих автомобілів, ніж містами Євросоюзу. Очевидно, що тут ми маємо системну причину.

Після жовтневого перевороту 1917 року та наступної громадянської війни було знищено професійних та підприємливих господарів на селі. Згодом селян загнали у колгоспи. Одним з інструментів таких заходів був штучно організований в Україні голодомор, який забрав мільйони життів. Після цього селяни стали рабами без права виїзду із сіл, оскільки були позбавлені паспортів.

Вирішення соціальних питань у державі в умовах незалежності через підтримання низьких цін на продукти сільського господарства привело до знедолення селянства і знищення сіл. Молодь виїхала до міст у пошуках роботи. Жінки роз’їхались по країнах південної Європи у пошуках заробітків для виживання родини. Немає мотивації до виробництва продукції, оскільки створено умови, за яких доводиться працювати собі у збиток. Два літри води у магазині коштують 6 грн., а два літри молока, яке купують у селян заготівельники, коштують 3 гривні.

Порівняно з 1990 роком число голів великої рогатої худоби зменшилось з 25 млн до 5 млн.

Населення в селах зменшилось, почали закривати лікарні, школи. Цілі села зникли з карти України. Україна стала великим базаром, на якому почали правити торговці. Вони увійшли до органів державної влади, Верховної Ради і вплинули на законодавство. Україна стала великим експортером зерна і соняшникової олії. На селі з’явилася нова загроза — латифундія.

Нових феодалів не цікавить розвиток сіл, забезпечення селян місцями праці. У селах практично немає первинної переробки продукції. Додатково продукти сільського господарства (зерно, молоко, картопля, м’ясо та ін.) закуповують у селян за низькими цінами. Водночас ціни на паливо, електрику, техніку та продукти споживання, що виготовили переробні підприємства, постійно зростають. Вперше серед латифундистів з’явилися міль­ярдери при злиденному рівні життя селян. Так відбувається знищення села сучасними Остапами Бендерами, які, як правило, далекі від селян і за родом, і за вірою. Це спадкоємці радянської номенклатури.

Земля у світобаченні українців завжди була святою, а тепер переважно стає товаром.

Делегація бджолярів Люблінського воєводства гостює в Україні
Делегація бджолярів Люблінського воєводства гостює в Україні.

Подібна ситуація і в бджільництві. Колективні пасіки були знищені, коли розпалися колгоспи. Бджільництво стало приватним. Селяни дістали змогу одержати додаткові заробітки з пасіки, оскільки медозбори в Україні вищі порівняно з країнами Євросоюзу.

Професійність та працьовитість наших людей не дали знищити бджільництво. В Україні число бджолосімей становить близько трьох мільйонів, і вони щорічно виробляють 60-70 тисяч тонн меду. За кількістю виробленого меду Україна займає перше місце в Європі і п’яте — у світі. Однак чим більше бджолопродукції виробляється, тим нижчими стають ціни на неї. Уже 2011 року гуртові ціни на мед у східних та південних областях України складали 10-12 гривень за кілограм. Це пов’язано з тим, що у нас немає державної підтримки бджільництва, а також державної політики експорту бджолопродуктів. Експортом займається низка торговців, які за своєю суттю зацікавлені у низьких цінах на мед, бо це дає їм надприбутки.

У галузі потрібні кардинальні заходи для реалізації українського меду і в Україні, і в країнах Євросоюзу, де щорічно імпортується 140 тисяч тонн меду.

Держави Євросоюзу підтримують розвиток бджільництва тому, що прибутки від бджолозапилення сільськогосподарських полів на одну сім’ю становлять 1070 євро (дані Євросоюзу). Українська влада цим не цікавиться. Її мотивація — власний прибуток, заради нього вона здатна завозити в Україну навіть китайський мед. Характерним прикладом цього є діяльність торгових фірм «Козацький мед» і «Кримський мед», які знищують бджільництво демпінговими цінами.

Великою надією на зміни в  українському бджільництві є проведення у 2013 році в Києві світового Конгресу Апімондії. Це стане доброю підставою для модернізації бджільництва, а також для налагодження тісних взаємин з європейськими та світовими бджолярськими організаціями.

Пам’ятною була поїздка українських бджолярів до Південної Кореї.

Організація життя в цій державі абсолютно відрізняється від європейської. В основі державотворення лежить національний традиціоналізм і модернізація економіки завдяки внутрішньому виробництву більшості товарів для власних потреб і на експорт. А в бджільництві налагоджений тісний зв’язок між бджолярами, переробниками і торговцями. Усі ці гілки мають рівний розподіл прибутку внаслідок взаємозалежності. Митні закони захищають бджільництво від імпортних завезень. За таких умов сировиною для переробників є лише корейський мед. Тому засаджено 300 тисяч гектарів акацієвих лісів і щороку засаджують додаткові території. Так формується національний інтерес стосовно бджільництва. Воно має добрий розвиток, а тому Конгрес Апімондії у 2015 році відбудеться саме в Південній Кореї.

Львівське братство пасічників «Рій» взяло на себе місію підтримувати спів­працю з бджолярами Польщі у сфері культури, науки та економіки.

Вперше делегація українських бджолярів від Полісся до Чорного моря взяла участь в 29-х загальнопольських днях пасічника 19 вересня 2011 року. Польські штандарти і українські хоругви разом увійшли в багатотисячний зал м. Островець, Свєнтокшиського воєводства. Привітання українських бджолярів і їхні пропозиції щодо більш тісної співпраці зустріли оплесками. Другого дня відбулася Служба Божа для бджолярів Польщі і України в костелі м. Балтув.

Пошанування традицій, вірувань та культури кожного з народів дало добрі плоди для співпраці. Уже в лютому 2012 року делегація українських бджолярів та вчених взяла участь у Всепольській конференції «Сучасні проблеми бджільництва». У квітні 2012 року в Долині (Івано-Франківська обл.) відбулася міжнародна конференція з проблем бджільництва, в якій взяли участь пасічники Свєнтокшиського і Люб­лінського воєводств.

Польські гості біля пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові
Польські гості біля пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові.

З 26 по 30 липня 2012 року в Україну приїхала Свєнтокшиська делегація бджолярів (60 осіб). Зустрічі в Жовкві, спільна конференція в Буську, відвіду­вання замків Львівщини, пасік, екскурсії по Львову, переїзд через Карпати до матковивідних пасік у Вучковому, Хусті, Мукачеві. З 11 по 15 серпня в Україні перебувала делегація бджолярів Люблінського воєводства (50 осіб).

19 серпня 2012 року делегація бджолярів Львівщини взяла участь у святі Свєнтокшиських бджолярів у м. Балтув. 19 вересня 2012 року делегація українських бджолярів (25 осіб) виїхала в Польщу для участі у 30-х загальнопольських днях пасічника. 20 вересня відбулися екскурсії по Люблінському воєводству для польських та білоруських бджолярів. Ми взяли участь у відкритті пам’ятника відомому бджоляреві, греко-католицькому священику Яну Долиновському (м. Ганськ).

Цікавою була екскурсія містом та виїзд на пасіку, яка стоїть біля р. Буг на кордоні Білорусії, України і Польщі.

Увечері на пасіці неподалік від Любліна відбулася урочиста вечірка за участю консула України в Любліні Сергія Сидюка. 21 вересня штандари польських і хоругви українських бджолярів знову зійшлися в м. Пшчеля Воля.

Українських бджолярів вразив рівень присутності органів влади Польщі на бджолярських святах. Бджолярі отримували нагороди від президента, міністра сільського господарства, польської спілки пасічників.

P. S. У наступному номері журналу докладно розповімо про умови та результати праці польських бджолярів.

 

Нове число

Прес-Центр
Банер
Банер
www.leleky.org
Банер
Банер
Банер
Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера