Про насІсторія журналуБлагодійний фондПроектиГалереяКонтакт
Фестиваль «Лютин»
Неділя, 24 лютого 2013 16:52 Релігія Автор Кирило ПЕТРИШИН   

Другий рік поспіль на Львівщині відбувається Соціальний фестиваль «Лютин», перший в Україні.

Зазвичай, діючі молодіжні, спортивні чи мистецькі фестивалі охоплюють різні категорії дітей, молоді, вихованців інтернатів. Та діти з вадами здоров’я залишаються роками в стінах закладів, радіючи тільки прихожим волонтерам-артистам.

Мета Фестивалю «Лютин» — інтегрувати дітей з вадами здоров’я в середовище повноціних дітей, своїх ровесників. Волонтери, працівники соціальних служб, вихователі закладів, професійні музиканти та оліпійські чемпіони цього дня стають душею кожної дитини.

Незважаючи на велику та важку організаційну роботу, значну фінансово-витратну частину підготовки фестивалю, — всі завжди переживали особливе піднесення.


Прислухаймося

Жорстокий світ, його створили ми
Зневагою до Божої поради.
Тепер самі благаєм, Бога ради,
Вказати шлях до світла із пітьми.
Жорстокий світ?.. його ж створили ми.

Тетяна Хоменко


Один зі спонсорів фестивалю, власник ресторану в м. Стрий (спонсор не бажав, щоб його ім’я вказувати, задля безкорисливості його благочинного акту), безкоштовно нагодував понад чотириста дітей та волонтерів. Він не просто виділив кошти, але й сам зі своєю родиною, друзями слугував дітям.

«Коли я почув, як восьмилітня дівчинка спеціалізованого закладу, стримуючи сльози, сказала: «Як я хочу, щоб мене забрав хтось до сім’ї, а цей хтось не приходить і не приходить», — то після цих слів з вдячністю підтримав фестиваль, для мене це було — як Божа Ласка. Ані я, ані моя сім’я, ані друзі не переживали щасливішого дня! Вдячні організаторам!» — поділився враженнями стрийський спонсор фестивалю.

Фестиваль ініціювала Комісія з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Львівської обласної ради. Назва «Лютин» — це ідея Соціального містечка для дітей-сиріт, дітей з неблагополучних і малозабезпечених сімей, розвиток якого планується в с. Лютинка (Жидачівського району Львівської області).

Основна ідея проекту — створити дитячо-молодіжне, значною мірою самодостатнє, містечко із реколекційним осередком, церквою, колегіумом, власним сільським господарством, майстернями. Основними одиницями містечка будуть дитячі будинки сімейного типу, у яких прийомні мама з татом виховуватимуть до десяти дітей у кожному будинку. На першому етапі планується збудувати 4 таких будинки із усіма потрібними для життя умовами, а в подальшому кількість будинків сімейного типу у містечку зростатиме.

У запланованому Соціальному містечку діти-сироти не будуть ізольовані від суспільства. Вони активно спілкуватимуться із односельцями, з традиційними родинами та з дітьми з таких родин. Спокійне та близьке до природи сільське життя дасть змогу максимально досконало організувати процес виховання дітей-сиріт.

Водночас із побудовою Соціального містечка планується економічний розвиток території, на якій воно знаходиться. Розбудова інфраструктури, залучення іноземних інвестицій, розвиток сільського господарства, ремесел, туризму та інших галузей — усе це дасть змогу перетворити депресивні села на перспективну територію.

«Усі ми родом з дитинства…», кожного тішать перші спогади про тепло маминих рук, про бабусині казки на ніч, про татові жарти та сімейні свята. Ці спогади супроводжують нас протягом усього життя і залишаються своєрідною реліквією. Психологи стверджують, що характер людини формується в перші 5-7 років життя, і від того, якими вони були, залежить її подальша доля. Нам, цілком благополучним людям, важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються батьки. Майже безпорадна істота залишається наодинці з жорстоким навколишнім світом, у якому дуже мало любові, турботи та безпеки. Все це мала уособлювати родина, якої у крихітки тепер немає…

У всьому світі є діти-сироти, і наша країна, звісно, не виняток. Але, складна соціально-економічна ситуація в країні сьогодні жорстоко впливає на українську сім’ю. Нові небезпечні явища нашого суспільства, так зване «соціальне сирітство» чи «національне сирітство» — діти заробітчан. Неблагополучні родини, в яких позбавляють батьківських прав (батьки — алкоголіки, наркомани, злочинці, батьки, які жорстоко ставляться до своїх дітей, не займаються їхнім вихованням, примушують працювати, жебракувати). За офіційними даними, сьогодні в Україні більше 100 тисяч дітей позбавлені батьківського піклування та виховуються в державних закладах: школах-інтернатах, дитячих притулках; 40% з цих дітей не мають рідних взагалі. А за неофіційними даними, безпритульних дітей, жебраків, дітей, що відносяться до груп ризику, сиріт, дітей із соціально неблагополучних сімей у декілька разів більше — понад 1 мільйон. Щороку 6 тисяч осіб в Україні позбавляють батьківських прав. Ці цифри свідчать про реальну національну небезпеку… і про соціальну байдужість керівників держави та служителів церкви.

На жаль, спостерігаємо вражаючу реальність у відродженій церкві — при масивних, позолочених, коштовних церквах немає ані спортивних майданчиків, ані приміщень для позашкільного дозвілля. Одна наперед одної «християнські» громади сіл та міст будують «культові хмарочоси», які наповнюються хіба що двічі на рік. Така… наша «рагулівська» церковна свідомість, і духовного клиру, і самозакоханого галицьманського бізнесу. Молодь Львівщини, студенти, викладачі, молоді сім’ї своїм юним запалом реалізовують соціальні проекти.

«Ви знаєте, — каже дитина із Журавенського інтернату-санаторію організаторам Фестивалю, — цілий рік я чекатиму на цей Фестиваль, аби знову зустрітися зі своїми ровесниками, новими друзями з інших інтернатів. Радість цього дня дасть мені сили переживати, на жаль, сірість нашого інтернатівського існування».

«Ми зустрічалися минулого року на Фестивалі в Лютинці, разом з хлопчиками ми пообіцяли до наступного Фестивалю не курити і не говорити поганих слів… Хоча не всі дотримались обіцянок, але сором на обличчі через недотримання обітниці — радує душу», — висловиться волонтер Львівського соціального центру.

«Мені шість рочків, я в дитячому будинку від народження, і я не знала, що в мене так багато братчиків і сестричок. Дякую! Я хочу, щоб і наступного року вихователі взяли мене на “ЛЮТИН”».

 

Нове число

Прес-Центр
Банер
Банер
www.leleky.org
Банер
Банер
Банер
Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера
 
aggrenox 25mg/200mg pharmacy and have a successful cooperation with 7daypharmacy.net