Про насІсторія журналуБлагодійний фондПроектиГалереяКонтакт
На гостинах у Виговського
П'ятниця, 22 лютого 2013 22:22 Історія Автор Христина ДАВИДЧАК   

Іван Виговський. Невідомий художник XIX ст. Полотно, олія. 75х60 смТого погожого недільного ранку прокинулась від дзвінко настирливого синового: «Мамо, давай поїдемо кудись у гості!».

Солодко позіхнувши, мимовільно зупинивши погляд на, ще звечора прочитаній замітці, у нашій районній газеті, в якій громада Жидачівщини запрошувала на святкування 355-тої річниці обрання І. Виговського гетьманом України; я, не роздумуючи, вигукнула: «Сьогодні, синку, гостюватимемо у І. Виговського!»

 

Вже дорогою до селища Руда Жидачівського району, яку сьогодні називають малою Батьківщиною гетьмана, розповідала синові про цього, невідомого йому ще, дядька — славного предка козацького роду, розумного й мужнього «сірого кардинала» в гетьманській Україні: про його активну участь в боротьбі за Україну, про битву під Жовтими водами 1648 року, бій під Конотопом у 1659 році, про славнозвісну Гадяцьку угоду (1658 рік), зрештою й про те, яким чином цей гетьман зі своєю сім’єю опинився в наших краях…

Руда зустріла нас гостинно, сонцесяйно… Спершу ми, разом із представниками влади, чисельними громадськими й козацькими організаціями області й району, офіційними делегаціями з Польщі та інших областей України, вшановували пам’ять І. Виговського у Кохавинському монастирі; одному із найвражаючих костелів Львівщини, на території якого ще у XVII сторіччі на дубі з’явився образ Діви Марії, який у середині XVIII сторіччя проголосили чудодійним. З часом Кохавинську Богородицю поселили у дерев’яній капличці в лісі. Історики стверджують, що її спорудили за кошти київської воєводи Терези Завадської-Виговської, невістки Івана Виговського. Сьогодні монастир належить отцям-редемптористам (УГКЦ).

Потім ми йшли колоною, у супроводі козацької кінноти, на віче до музею гетьмана І. Виговського, який входить в десятку найоригінальніших музеїв Львівщини. Тут експонують предмети матеріальної культури, знайдені на території колишнього замку гетьмана у с. Руда. Серед рідкісних — дубові двері з родинної церкви Виговських із дарчим надписом невістки гетьмана, дружини сина Остапа.

Цей чотирьохсотлітній дуб, за переказами, садив сам Іван Виговський

Цей чотирьохсотлітній дуб, за переказами, садив сам Іван Виговський

Світлина Віри КОРЕЦЬКОЇ

Задовольнивши свою цікавість до музейних експонатів вичерпною розповіддю екскурсовода, ми попрямували на центральну площу селища й поклали квіти до пам’ятника І. Виговському, автором якого є відомий скульптор Р. Романович. І от, повернувши праворуч, одразу ж потрапили у вир козацького духу, занурились в атмосферу багатовікової давності. Ступаючи на землю колишнього родинного маєтку Виговських, познайомились із майстрами художніх промислів, викували собі монету на згадку, зліпили глиняний глек… І вже трішки втомившись, вирішили відпочити під велетенським чотирьохсотлітнім дубом, єдиним свідком часів гетьмана. Місцеві мешканці так і називають його дубом І. Виговського, переповідаючи з покоління в покоління, що це дерево садив сам гетьман. Ґазди територіальних громад району щиро пригощали нас українськими смаколиками: пампушками, сирниками, маківниками. Саме тут я вперше спробувала медовуху, від якої аж дух перехопило, і поринувши в атмосферу святкування, невдовзі уже й сама, підморгуючи своєму коханому, натхненно наспівувала: «Я козачка твоя, я дружина твоя…»; а синок, спостерігаючи за нами, щодуху наминав наваристий куліш, а потім як справжній козачок, під пильним наглядом членів товариства пошуку жертв війни «Пам’ять», спробував вистрілити з повстанської рушниці.

Та не довелось нам довго засиджуватись під тим дубом, адже на сцені, спорудженій до урочистостей з нагоди козацького свята, уже розпочалось театралізоване відкриття IV Обласного фестивалю мистецтв «Козацька слава — злет душі людської». Ми підспівували вокальним ансамблям м. Ходорова «Діброві», м. Дрогобича «Ясенам», м. Золочева «Січі», вокальному ансамблю сім’ї Чорних з Нового Роздолу, «Кошикам» з Гніздичева; танцювали разом із ансамблями: «Наддністрянка» (м. Ходорів), «Молодість» (РНД), «Удеч» (МБК «Папірник»).

А потім публіку збадьорив харизматичний Гуцул-Хуліган — співак, композитор, збирач фольклору Василь Мельникович, який своєю галицькою говіркою, веселими жартами, запальними співанками намагався, як сам зазначав, розвіяти хмари, що раптово повисли над Рудою. І диво — йому це вдалося! Гостей свята розважали також лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів Ростислав Фединець (скрипка), гурт «Галичина». Насамкінець своєю присутністю учасників свята, особливо молодь, потішила миловидна львівська співачка Ірина Федишин, яка своїми піснями запевнила, що лише у нас, в Україні: дівчата — найкращої вроди, земля — козацького роду, вода джерельна з небом синім, люди — щирі і гостинні. Завершилось святкування видовищним феєрверком.

Дорогою додому малий заснув у мене на плечі… Його, мабуть, перепов­нювали враження, адже спросоння чадо бурмотіло: «Гетьманське село…», «Дуб Виговського», «Героям Слава!»…Мимовільно зловила себе на думці: «Наша пісня, наша дума, не вмре, не загине» й «Козацькому роду не буде переводу», тому що завдяки організаторам такого типу свят, (а у Руді 28-29 липня 2012 року його організували: управління культури Львівської ОДА, управління з питань сім’ї та молоді Львівської ОДА, Жидачівська РДА, Жидачівська районна рада, відділ культури і туризму й відділ у справах сім’ї та молоді Жидачівської РДА) ми не лише поглиблюємо знання наших дітей про славну минувшину рідного краю, а й пробуджуємо у них потяг до свого, етнічного, самобутнього.

Невтомний шукач могили І. Виговського, світлої пам’яті Б. Г. Возницький все життя мріяв, щоб у його країні був своєрідний пантеон державних мужів…Частково його мрія здійснюється… Принаймні, 28-29 липня у Руді понад дві тисячі українців мали змогу доторкнутися до минувшини славного гетьмана України І. Виговського, привезти сюди дітей й поклонитися преславній гетьманській спадщині.

Ювілей гетьмана зібрав тисячі гостей з усієї України

Ювілей гетьмана зібрав тисячі гостей з усієї України

Світлина Віри КОРЕЦЬКОЇ

 

Нове число

Прес-Центр
Банер
Банер
www.leleky.org
Банер
Банер
Банер
Культурна Україна. Каталог сайтів ЛітПорталу Проба Пера